Особливості спілкування із ветеранами та ветеранками з порушеннями зору, слуху і мовлення

Майже в кожного з нас у колі рідних або знайомих є людина, яка нині боронить Україну або вже повернулася з війни. Один із найбільших викликів, із якими зіштовхуються Захисники та Захисниці після повернення – наслідки поранень і пережитого досвіду, зокрема набуті порушення зору, слуху, мовлення чи психічного здоров’я.

У спілкуванні з такими людьми потрібно не ігнорувати, а навпаки враховувати ці особливості й вчитися правильно комунікувати з ними.

Ось прості, але дуже важливі рекомендації з “Довідника безбар'єрності”, які використовують наші державні реєстратори, адміністратори, інспектори і посадовці під час спілкування із Захисниками та Захисницями після повернення  і пережитого досвіду, зокрема набуті порушення зору, слуху, мовлення чи психічного здоров’я.

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають порушення зору:

✅ при зустрічі обов’язково назвіть себе та людей, які з вами. Можете описати місце, де ви перебуваєте (якщо це буде доречно);

✅ можете запропонувати людині свою руку;

✅ завжди звертайтеся напряму до неї, а не до її супровідника;

✅ якщо ви читаєте для людини, яка погано бачить, спочатку розкажіть їй про те, що ви збираєтеся читати. Не пропускайте інформацію, якщо вас про це не попросять.

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають порушення слуху:

✅ розмовляючи з людиною, дивіться на неї;

✅ щоб привернути увагу людини, назвіть її ім’я. Можна помахати їй рукою або легенько постукати по плечу, але це не має бути несподівано. Намагайтеся встановити зоровий контакт, висловлюйте свою думку чітко й лаконічно;

✅ говоріть рівно, не варто надмірно підкреслювати що-небудь;

✅ якщо вас просять кількаразово повторити щось, спробуйте перефразувати сказане;

✅ не затуляйте своє обличчя руками, волоссям чи будь-якими предметами (часто люди з порушеннями слуху чудово читають по губах);

✅ не змінюйте тему розмови без попередження. Використовуйте фрази-містки на кшталт: “Добре, тепер ми можемо обговорити…”;

✅ запитайте, чи не буде простіше підтримувати зв’язок у переписці;

✅ інформацію, яка містить число чи адресу, краще написати.

Особливості комунікації з ветеранами/ветеранками, які мають порушення мовлення:

✅ не ігноруйте, не перебивайте людину, починайте говорити лише тоді, коли переконаєтеся, що вона договорила;

✅ уважно вислухайте її, будьте терплячими, зачекайте поки людина сама закінчить фразу;

✅ не виправляйте і не закінчуйте думку за неї;

✅ не намагайтеся пришвидшити розмову;

✅ не удавайте, що зрозуміли людину, якщо насправді це не так, – краще перепитати;

✅ підтримуйте візуальний контакт.

Особливості спілкування з ветеранами/ветеранками, які мають ментальні порушення:

✅ не треба думати, що людина, яка має ментальні порушення, обов’язково потребує спеціального поводження;

✅ спілкуйтеся з нею як з особистістю. Не варто робити передчасних висновків на основі досвіду спілкування з іншими людьми, які мають такий самий діагноз;

✅ думка, що люди, які мають проблеми, пов’язані із ментальним здоров’ям, більше за інших схильні до насильства – міф.

Ці методи допоможуть вибудувати взаємоповагу й довіру із Захисниками та Захисницями, а також не спричиняти додаткового стресу й дискомфорту.