Особливості державної реєстрації ОСББ

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі – Закон про ОСББ).

Статтею 6 Закону про ОСББ визначено порядок створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі – об'єднання», скликання і проведення установчих зборів.

Відповідно до положень статті 6 Закону про ОСББ, об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менше як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку і затверджують його статут (частина тринадцята статті 6 закону).

Установчі документи об'єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена особа.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 6 Закону про ОСББ державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. ТАКЕ ОБЄДНАННЯ ВВАЖАЄТЬСЯ УТВОРЕНИМ З ДНЯ ЙОГО ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон про реєстрацію) відносини, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців (далі – державна реєстрація), регулюються Конституцією України, Законом про реєстрацію та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону про реєстрацію.

Державна реєстрація базується на принципах обов'язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) та здійснюється за заявницьким принципом (частина перша статті 4 Закону про реєстрацію)

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію, ЗАЯВНИКОМ, у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи є ЗАСНОВНИК (ЗАСНОВНИКИ) або УПОВНОВАЖЕНА НИМ ОСОБА.

Законом про реєстрацію чітко визначено, що у разі подання документів для проведення державної реєстрації уповноваженою на те особою ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ОБСЯГ ПОВНОВАЖЕНЬ ТАКОЇ ОСОБИ НА ПІДСТАВІ ДОКУМЕНТА, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ ЇЇ ПОВНОВАЖЕННЯ ДІЯТИ ВІД ІМЕНІ ІНШОЇ ОСОБИ.

Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що підтверджує повноваження діяти від імені іншої особи, є ДОКУМЕНТ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ ПОВНОВАЖЕННЯ ЗАКОННОГО ПРЕДСТАВНИКА ОСОБИ, НОТАРІАЛЬНО ПОСВІДЧЕНА ДОВІРЕНІСТЬ або відомості з Єдиного державного реєстру про особу, яка уповноважена діяти від імені особи (частина п'ята статті 6 Закону про реєстрацію).

Зазначаємо, що Закон оперує поняттями «співвласники об'єднання», які є засновниками у розумінні Закону про реєстрацію виключно з метою подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи.

Вказані особливості державної реєстрації ОСББ ґрунтуються на листі-роз'ясненні Міністерства юстиції України від 06.07.2020 № 29631/16952-33-20/8.4.4