До людей – по-людськи. Про центр надання адмінпослуг у Кропивницькому

Аналізуючи діяльність влади Кіровограда-Кропивницького за останні три десятиліття, люди, як правило, орієнтуються на знакові досягнення чи об’єкти, що з’явилися під час каденції того чи іншого мера міста. Як то кажуть, хто що побудував, тим і запам’ятався.

Якщо говорити про роботу Андрія Райковича, то необхідно відзначити головне – системний і послідовний підхід до комплексного вирішення інфраструктурних і соціальних проблем міста. Тільки за цей рік можна ставити позначку «виконано» у рядку таких планів, як ремонт Полтавського мосту, відкриття руху вулицею Кропивницького з виходом на Полтавську, спорудження нової арки, здача в експлуатацію багатоповерхового будинку на вулиці Генерала Жадова, відкриття нових тролейбусно-автобусних маршрутів, створення комунального теплогенеруючого підприємства. Всі ці події і об’єкти дійсно «непересічні», але за ними якось непомітно підходить до завершення будівництво ще одного знакового об’єкта для міста, а саме – Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), який з майбутнього року відкриється в будівлі колишнього кібернетико-технічного коледжу. Зараз центр, яким керує молодий менеджер Антон Шевченко, розташовується на першому поверсі будівлі міської ради Кропивницького.

Як створювали ЦНАП

Читачі «УЦ» пам’ятають про ситуацію навколо коледжу, його закриття, але важливо інше. Міська влада не пішла шляхом найменшого опору шляхом здачі будівлі в оренду, хоча охочих було більш ніж достатньо, тому що це центр міста. Перемогло принципове рішення Райковича – підвищити системність і якість надання адміністративних послуг населенню, розширити їх перелік і, що називається, впритул наблизити до людей. Про це нам нагадав Антон Шевченко, мовляв, позиція мера була однозначна, справа навіть не в красивій вивісці, а у створенні абсолютно прозорої процедури і максимального скорочення часових рамок для отримання адміністративних послуг.

Фактично це завдання почали реалізовувати ще в чинному центрі, в створенні якого брав безпосередню участь і його нинішній керівник.

Розмови про різні варіанти ЦНАПу у вигляді єдиного вікна або прозорого офісу в Україні ведуться давно, ще з часів президентства Ющенка. Хтось зрозумів ідею буквально, і в кабінетах чиновників почали з’являтися прозорі двері, але тієї прозорості, яка малася на увазі, цим не домоглися. До речі, якщо хто пам’ятає, то і в Кіровоградській міськраді такий центр вперше з’явився кілька років тому, причому він був максимально віддаленим від користувача, оскільки розташувався аж на четвертому поверсі, але проіснував зовсім недовго. Для реалізації ідеї потрібні були новий підхід, наполегливість і енергія різних рівнів.

Антон Шевченко розповів, що для початку довелося вивчати досвід ЦНАПів, які вже існували у Вінниці й Борисполі. Ідея полягала в тому, щоб усілякі довідки чи дозвільні документи, які люди змушені місяцями добувати по всьому місту, можна було отримати в одному місці за допомогою адміністраторів і реєстраторів. Такий центр був відкритий при Кіровоградській міськраді в 2012 році, коли містом керував Олександр Саінсус, і за сприяння губернатора Сергія Ларіна. При цьому участь обласної державної адміністрації була абсолютно конкретною і зовсім не зайвоюм. Справа в тому, що спочатку був розроблений меморандум, який підписували керівники всіляких служб і дозвільних організацій, але не завжди охоче, як вікопомний Держгеокадастр. Тоді в хід йшло «телефонне право» керівника ОДА, але в цілому вдалося досить швидко відпрацювати правила співпраці, поступово розширюючи перелік послуг, що надаються. Зараз їх 156, а коли автор пожартував, що тут не видають хіба що медичних довідок, Антон пожвавився, мовляв, ми майже перші в Україні відреагували на вимогу Кабміну, і тут можна було укласти договір з сімейним лікарем.

Незважаючи на отриманий досвід в інших містах, Антон Олександрович почав справу з вивчення настроїв людей: «Я ходив з блокнотом і питав людей, що їм не подобається і що необхідно змінити. Спочатку їм не подобалася процедура електронного запису і навіть інформаційна система, мовляв, стояти в черзі було простіше, а тепер необхідно стежити за монітором і натискати якісь кнопки». Але дуже скоро всі звикли, тому що до кожного відвідувача підходив консультант і підказував, до того ж електронна черга практично знищила одне негативне явище. У той час під кабінетами крутилося багато «рішал» і посередників, які відкривали двері без черги. Вони дуже дивувалися, коли їх просто виставляли, бо прізвища не значилися в електронній черзі.

Паралельно розширювалися функціональні завдання, формувався колектив і відпрацьовувався виробничий ланцюжок. Зараз тут працюють близько 30 універсальних адміністраторів і реєстраторів, створені інформаційно-технологічні картки, і логічним продовженням діяльності центру стало його розширення. Тоді й виникла ідея з переобладнанням колишнього коледжу за адресою: вулиця Паученка, 41/26, просто перед обласним краєзнавчим музеєм, під ЦНАП. Для цього потрібна була, як завжди, політична воля першої особи – міського голови Андрія Райковича.

Все для вас

Будівельні роботи ведуться тут близько півтора року, але за цей час будівля практично повністю змінилася. В цьому переконуєшся, як тільки потрапляєш в хол або на поверхи. Всі, хто знав коледж під час його статусу навчального закладу, пам’ятають похмуру порожнечу довгих коридорів і незатишність аудиторій. Антон Шевченко провів мене по всіх поверхах і коридорах. На верхніх поверхах, де працюватимуть фахівці центру, роботи вже закінчені, розставлені меблі, завезена офісна оргтехніка, до речі, отримана по лінії Мінсоцполітики та Європейського банку реконструкції та розвитку. Розмір траншу для Кропивницького виявився найбільшим серед інших претендентів в Україні, тобто наш ЦНАП отримав найбільше техніки. До того ж ЄБРР надав і унікальний демонстраційний проектор для концертного залу на 600 місць, акустику якого зберегли і який буде пристосований як для потреб центру, так і для організації загальноміських заходів.

Взагалі навіть у такому вигляді новий центр вражає. Тут усе передбачено для зручності відвідувачів, починаючи від дизайну і функціонального наповнення. Для людей з обмеженими можливостями будуть змонтовані спеціальні підйомники, для них же обладнані і туалети з умивальниками. Є навіть кімната матері й дитини, де для дітей передбачені різноманітні зручності, що відповідають віку і потребам. Передбачено і використання в інформаційному просторі азбуки Брайля для незрячих, а для любителів сучасної техніки є можливість отримання і передачі інформації за допомогою смартфонів або телефонів. Тим, хто за віком погано орієнтується в сучасних офісних реаліях, доступність до послуг полегшить використання колірної гами, коли інформаційні лінії будуть пофарбовані в певний колір. Вам до соціального працівника – стежте за червоним екраном, а пройти до потрібного фахівця допоможе кольорова доріжка на підлозі. Для відвідувачів, число яких може перевищувати одну тисячу чоловік на день, вистачить місця і для роботи, і для відпочинку. Звичайно, на рівні будуть і безпека, і відеоспостереження, і вентиляція з температурним режимом, і роздягальні.

Може здатися, що чотирьох поверхів буде навіть багато, але справа в тому, що в новому центрі різко збільшується кількість послуг, що надаються – їх буде більше 300! Тут буде розміщуватися фронт-офіс, тобто прийом заявок для клієнтів Пенсійного фонду, однієї з найскладніших груп населення, причому фахівці будуть вести універсальний прийом, не розділяючи на райони. У центрі можна отримати послуги і РАЦСу, і міграційної служби для отримання закордонного паспорта, втім, як і паспорта громадянина України. Тут же буде організовано прийом заявок для видачі різного роду будівельних дозволів за участі представників експлуатуючих організацій. Для автомобілістів буде проводитися реєстрація транспортних засобів і багато іншого. Загалом, чого тут тільки не буде! А не буде тут неповаги і неуваги до потреб простих відвідувачів.

Зрозуміло, що попереду ще багато роботи, але вже зараз новий центр стає дійсно знаковим пусковим об’єктом для обласного центру. Антон Шевченко вважає, що він не буде поступатися аналогічним офісам навіть таких великих адміністративних центрів, як Харків чи Дніпро: «Починати таку справу не страшно, коли маєш досвід і уявлення, що хочеш отримати на виході. Ми будемо в числі кращих, і думаю, що меру за нашу роботу червоніти не доведеться».